Особливості застосування в Україні ТР безпеки низьковольтного електричного обладнання Друкувати
Написав прес-служба   
П'ятниця, 22 червня 2012 10:19
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149 затверджено Технічний регламент безпеки низьковольтного електричного обладнання. Регламент визначає вимоги щодо безпечності низьковольтного електричного обладнання для забезпечення захисту життя та здоров’я людей, тварин, майна і довкілля та процедури оцінки відповідності електричного обладнання цим вимогам і встановлює порядок їх застосування. Вимоги цього Технічного регламенту (далі – ТР) є обов’язковими для виробників низьковольтного електричного обладнання або їх уповноважених представників, які є резидентами України, чи осіб (резидентів України), які займаються введенням електрообладнання в обіг; центральних органів виконавчої влади, на які покладено функції з технічного регулювання та нагляду за безпечністю низьковольтного електричного обладнання; призначених органів з оцінки відповідності.

Дія Технічного регламенту поширюється на будь-які пристрої, що виробляють, перетворюють, використовують, розподіляють або передають електричний струм, а також призначені для експлуатації за напруги від 50 до 1000 В змінного струму та від 75 до 1500 В постійного струму. Тобто Технічний регламент охоплює споживчу продукцію та промислове обладнання, які призначені для роботи у зазначених межах напруги, зокрема електричні прилади, освітлювальне обладнання та їхні прилади регулювання, прилади пуску та керування приводів, з’єднувачі, шнури та кабелі, електричну проводку, електричне монтажне обладнання, офісну техніку тощо. Але його дія не поширюється на:
  • електрообладнання, призначене для експлуатації у вибухонебезпечному середовищі;
  • електрообладнання рентгенологічного та медичного призначення;
  • електричні частини до вантажних та пасажирських ліфтів;
  • електричні лічильники;
  • контролери електричних огорож;
  • радіо- та електричні завади;
  • спеціалізоване електрообладнання, призначене для суден, літаків та залізниць;
  • штепсельні вилки та розетки для побутового використання.

Рішення щодо розповсюдження Технічного регламенту на конкретне обладнання, а також щодо застосування того чи іншого стандарту із офіційно опублікованого переліку національних стандартів до цього Технічного регламенту, приймає виробник або уповноважена ним особа-резидент в Україні перед уведенням електрообладнання в обіг.

У сумнівних випадках (наприклад, при наявності загального стандарту на вид пристроїв за відсутності окремого, створення нового типу пристроїв тощо) виробник може звернутись за роз’ясненням до ДП «Львівстандартметрологія» або до ДП «Укрметртестстандарт».

Електрообладнання, на яке поширюється дія ТР, за умови його застосування за призначенням повинне бути безпечним для життя та здоров’я людей, тварин, майна і довкілля.

Технічний регламент встановлює основні вимоги до безпечності електрообладнання, які охоплюють всі види ризиків, пов’язаних із застосуванням такого обладнання. Згідно з регламентом:
  1. На електрообладнання наносяться найважливіші показники, розуміння та дотримання яких є умовою безпечної експлуатації. Така інформація може бути вказана і в супровідній документації, якщо була відсутня можливість нанесення її на обладнання.
  2. Безпосередньо на електрообладнання (на пакуванні) повинно бути чітко нанесене найменування обладнання, виробник, фірма або торговий знак.
  3. Електрообладнання та його складові частини не повинні створювати небезпеки під час складання та приєднання відповідно до встановлених правил.
  4. Для захисту від небезпечних чинників, пов’язаних з електрообладнанням, під час його розроблення та виготовлення повинні бути вжиті технічні заходи, які забезпечують: захист людей і тварин від заподіяння шкоди безпосереднім або побічним електричним контактом; захист від утворення в електрообладнанні електричних дуг або випромінювання, здатних спричинити небезпеку; відповідність ізоляції згідно з встановленими вимогами.
  5. Для захисту від небезпеки, яка може виникнути внаслідок дії зовнішніх чинників на електрообладнання під час його розроблення та виготовлення повинні бути вжиті технічні заходи, які забезпечують: стійкість обладнання до очікуваних дій механічних чинників; стійкість обладнання до очікуваного впливу немеханічних чинників навколишнього середовища; безпеку для людей, тварин та майна під час передбачуваних умов його перевантаження.
Основні вимоги Технічного регламенту не стосуються радіо та електричних завад (які регулюються Технічним регламентом з електромагнітної сумісності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 2009 р.№ 785), але вони поширюються на електромагнітні аспекти безпечності, зокрема на електромагнітні поля, які утворюють електричні апарати.

ДП «Львівстандартметрологія» проводить оцінку електрообладнання згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності. Оцінка відповідності здійснюється згідно з модулем А (внутрішній контроль виробництва). За цією процедурою виробник або уповноважений представник гарантує і декларує, що обладнання відповідає вимогам ТР. За результатами оцінки відповідності виробник або уповноважений представник проставляє на кожному виробі електрообладнання, пакуванні, інструкції з експлуатації або гарантійному свідоцтві національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність. За вибором декларанта, можливе застосування складніших модулів оцінки відповідності електрообладнання, які передбачають залучення органу, призначеного на виконання робіт з оцінки відповідності конкретного електрообладнання за вибраним модулем.

Відповідно до Рекомендацій по застосуванню директиви 2006/95/ЕС, запропонованих Європейською комісією у серпні 2007 р., для нормального функціонування Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання повинні існувати такі умови:
  • повинна виконуватись ідентифікація самого виробу, наприклад, за еталонним зразком;
  • виробник повинен вживати відповідні дійові кроки і після уведення продукції в обіг. Наприклад, проводити тестування зразків, вести та зберігати журнал рекламацій на продукцію і, також, інформувати дистриб’юторів про цю наглядову діяльність;
  • для забезпечення можливості органам нагляду робити відповідні кроки щодо зменшення ризиків для споживачів і забезпечення сумісної діяльності, виробники повинні інформувати їх щодо небезпечної продукції і вжитих заходів по застереженню ризику;
  • дії виробника і органів нагляду повинні бути скоординовані. ТР не охоплює аспекти співробітництва виробників і органів нагляду, хоча неявно це передбачено як передумова його функціонування;
  • виробники повинні приймати участь у заходах щодо зменшення ризиків для споживачів;
  • органи нагляду повинні бути уповноважені на застосовування відповідних санкцій, особливо, коли продукція являє суттєвий ризик. Накладені санкції повинні бути співмірні спричиненим діям;
  • для запобігання спричинення шкоди споживачу, до виробників можуть застосовуватись санкції, навіть заборона продажу і примусове відкликання продукції, зокрема і від споживачів;
  • для ефективного унеможливлення небезпеки, у випадках суттєвих ризиків, повинні бути передбачені процедури «швидкого реагування» (інформування усіх органів нагляду і накладання санкцій);
  • зацікавлені сторони повинні мати можливість для розгляду рекламацій і вони повинні бути проінформовані про порядок оскарження вжитих дій.

Крім цього, ринковий нагляд повинен включати, зокрема, створення програм нагляду і, також відстеження та оновлення наукових і технічних знань у галузі безпеки.